Меню
Вперше я відвідав Київський річковий порт та побував у будівлі Київського річкового вокзалу у 14 років. Приводом для цього став один із перших круїзів у моєму житті на чудовому теплоході «Генерал Ватутін». Вже тоді порт мав трохи пошарпаний вигляд і, як я зрозумів, не повністю виконував свої функції. Зараз будівля повністю відреставрована і несе зовсім інші цілі.
Але давайте докладніше поринемо в історію та факти про головний порт столиці.
ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Річковий транспорт у столиці почав активно розвиватися ще у ХІХ столітті. Гавань річкового порту стала найбільшою у всій Російській імперії, а лінія причалу сягала більш ніж на 3 км. Пасажирські перевезення виконувала компанія, яка належила підприємцю Давиду Марголіну. Його компанія контролювала дев'ять водних магістралей. За деякими даними, обсяги перевезення пасажирів склали близько 2 млн пасажирів і понад 48 тис. тонн вантажу на рік. Річковий вокзал на початку століття у Києві теж був, але про нього інформації майже не збереглося.
У пік судноплавства (близько 1990 р.) Дніпром і Дунаєм ходило 12 пасажирських теплоходів проекту 301 і 302. Ці судна були побудовані в Німеччині, на замовлення СРСР. А пізніше було модернізовано для можливості здійснювати круїзи у прибережних водах Чорного Моря.
Під час СРСР вантажопасажирські перевезення Дніпром здійснювала судноплавна компанія «Укррічфлот». Після приватизації «Укррічфлоту» 11 листопада 1992 року обсяг перевезень почав падати.
З цього моменту український річковий флот стрімко зменшувався. Пасажирські кораблі та судна розпродувалися за кордон (переважно до Росії). Деякі теплоходи просто списувалися та йшли на металобрухт.
1. Теплохід «Принцеса Дніпра» (попередня назва т/х «Євген Вучетич»)
Статус: знаходиться в Україні
Компанія: Червона Рута
2. Теплохід «Зірка Дніпра» (попередня назва т/х «Маршал Рибалко»)
Статус: знаходиться в Україні
Компанія: Червона Рута
3. Теплохід «Viking Sineus» (попередня назва т/х «Михайло Ломоносов»)
Статус: продано Viking River Cruises, знаходиться в Україні
Компанія: Viking River Cruises
Рік будівництва: 1979 р. (реставровано 2009 р.)
4. Теплохід "Viking Akun" (попередня назва т/х "Маршал Кошовий")
Статус: продано Viking River Cruises, знаходиться в Росії
Компанія: Viking River Cruises
Рік побудови: 1979 р. (реставровано 2009 р.)
5. Теплохід «Лебедине Озеро» (попередня назва т/х «Генерал Ватутін»)
Статус: продано до Росії у 2017 р.
Компанія: Skypoint limited
Рік будівництва: 1986 р.
6. Теплохід «Петро Чайковський» (попередня назва т/х «Леся Українка»)
Статус: знаходиться в Україні
Компанія: Червона Рута
7. Теплохід «Росія» (попередня назва т/х «Радянська Росія»)
Статус: продано до Росії
8. Теплохід «Михайло Булгаков» (попередня назва т/х «Максим Рильський»)
Статус: продано до Росії
9. Теплохід «Андрій Рубльов» (попередня назва т/х «Микола Добролюбов»)
Статус: продано до Росії
10. Теплохід «Ігор Стравінський» (попередня назва т/х «Академік В.Глушков»)
Статус: продано до Росії
11. Теплохід «Іван Бунін» (попередня назва т/х «Олексій Ватченко»)
Статус: продано до Росії
12. Теплохід «Генерал Лавріненко»
Статус: продано до Росії
13. Теплохід «Т.Г. Шевченка»
Статус: продано до Росії
КРУЇЗИ
Хоч якось утримати стабільність та залишити в Україні теплоходи вдалося круїзній компанії «Червона Рута». Завдяки діям власника компанії було не лише залишено в Україні функціональні судна, а й повністю відреставровано теплохід.
Компанія «Червона Рута» здійснювала круїзи річкою Дніпро із заходом у Чорне море. Такі круїзи включали порти Київ, Черкаси, Канів, Запоріжжя, Дніпро, Херсон, Одеса, Севастополь, Ялта.
В основному, такі круїзи здійснювалися для іноземців, які хотіли поринути в українську культуру та відвідати одні з найтуристичніших міст України.
На жаль, через численні події 2014-го року круїзи по Дніпру втратили актуальність. Туристи відмовлялися від бронювань, що спричинило безліч проблем. У період З 2015 по 2021 рік були спроби реабілітувати круїзи по Дніпру на теплоходах компанії «Червона Рута», а також на теплоході круїзної компанії Viking River Cruises. Але напад Росії на Україну виключив можливість круїзів.
Консультація з приводу будь-яких запитань:
ПРОГУЛЯНКОВІ ТЕПЛОХОДИ
Паралельно розвивалися й інші компанії, які пропонували круїзи по Дніпру, тривалістю від 1 до 4-х годин (залежно від маршруту). На цих невеликих теплоходах не передбачені каюти, тому тривалі подорожі на них не планувалися.
ВОДНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
До 1990-х річка Дніпро повноцінно використовувалася як транспортна артерія України. Основні перевезення здійснювалися на «ракетах», які розвивали швидкість 60-65 км/год. Це був досить швидкий та комфортний вид транспорту, яким користувалися багато людей. У період "дешевого палива" здійснювалося досить багато пасажирських перевезень. З часом водний транспорт все почав ще більше конкурувати з наземним, а обсяги перевезень зменшуватись. В решті, під час складної економічної ситуації, яка склалась у 90-х роках, від транспортних перевезень по Дніпру довелося повністю відмовитись.
2009 року було запущено забутий для Києва вид громадського транспорту — так званий «річковий трамвай», для сполучення між правим та лівим берегами Києва. Звичайно ж, цей теплохід запустила компанія «Нібулон» та її власник Вадатурський Олексій Опанасович. Він привніс до судноплавства в Україні, загалом в економіку України, багато інновацій і намагався розвивати вантажотранспортні водні перевезення попри всі перепони.
Трамвай курсує тільки в теплу пору року.
ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Основу діяльності порту становлять вантажні перевезення.
Київський річковий порт використовувався переважно для перевезень зерна, солі, лісу, промислових товарів. Після спорудження Дніпровського каскаду ГЕС став доступним для великих суден та фактично перетворився на транзитний порт, через який йшли вантажі портів басейну Дніпра. Вантажі з великотоннажних суден перевантажувалися на флот, який обслуговував мілководну частину Дніпра та Десну, і навпаки.
На сьогоднішній день Київський річковий порт – це підприємство, яке має понад 1,5 тис. м вантажних причалів, оснащених сучасними вантажно-розвантажувальними засобами. Наявність залізничних колій, зручний під'їзд для габаритного автотранспорту є унікальними можливостями переробки вантажів, які прибувають водним, залізничним та автомобільним видами транспорту.
Також Київський річковий порт оснащений гідротехнічними спорудами, спеціальними пристроями для стоянки, обробки та навігаційного обслуговування флоту, береговим господарством, ремонтними майстернями та має у своїй структурі річковий вокзал, де відбувається річкові пасажирські та туристичні перевезення.
До складу Київського річкового порту входять два вантажні райони, що мають як відкриті, так і закриті складські площі з багатьма офісними приміщеннями. Для забезпечення ефективної роботи вантажних районів у порту є перевантажувальні механізми, фронтальні крани вантажопідйомністю до 20 тонн, плавучі крани – 5т, гідропескоповантажник, авто- та електронавантажувачі, а також інші механізми.
Київський річковий порт має в своєму розпорядженні також власний вантажний флот, до якого належать вантажний самохідний флот, буксирний флот, службово-допоміжний флот, а також несамохідний флот, для виконання різних видів робіт і обслуговування великих вантажопотоків по р. Дніпро.
Ми ж сподіваємось на швидке закінчення війни та відновлення не лише пароплавства в Україні, а й інших важливих сфер туризму.
Поділитися:
Зачекайте кілька секунд...
Основна будівля: Київський Річковий Вокзал
Адреса: Поштова площа, 3, Київ, Україна. Google maps
Найближча станція метро: Поштова площа
Дата заснування: 1897 р.
Консультація з приводу будь-яких запитань:
БУДІВЛЯ РІЧКОВОГО ВОКЗАЛУ
З 1953-1961 проводилося спорудження нової будівлі річкового вокзалу за проектом архітекторів В. Гопкало, В. Ладного, В. Скугарьова та інших. Вежа будівлі нагадувала щогли вітрильних суден. Оздоблення інтер'єрів виконали художники Ернеста Коткова, Валерія Ламаха та Івана Литовченко. Вони прикрасили вокзал мозаїчними композиціями, виконані в конструктивістському та монументальному стилі з використанням керамічної плитки та кольорових цементів.
Нині ж будівля київського річкового вокзалу відреставрована та виконує абсолютно інші функції, а саме – навчання. Тепер тут розташовуватиметься філія "Американ Юніверсіті Київ". Планується навчання на професії у сфері IT, інженерії, архітектури, дизайну та права.
КРУЇЗИ
Хоч якось утримати стабільність та залишити в Україні теплоходи вдалося круїзній компанії «Червона Рута». Завдяки діям власника компанії було не лише залишено в Україні функціональні судна, а й повністю відреставровано теплохід.
Компанія «Червона Рута» здійснювала круїзи річкою Дніпро із заходом у Чорне море. Такі круїзи включали порти Київ, Черкаси, Канів, Запоріжжя, Дніпро, Херсон, Одеса, Севастополь, Ялта.
В основному, такі круїзи здійснювалися для іноземців, які хотіли поринути в українську культуру та відвідати одні з найтуристичніших міст України.
На жаль, через численні події 2014-го року круїзи по Дніпру втратили актуальність. Туристи відмовлялися від бронювань, що спричинило безліч проблем. У період З 2015 по 2021 рік були спроби реабілітувати круїзи по Дніпру на теплоходах компанії «Червона Рута», а також на теплоході круїзної компанії Viking River Cruises. Але напад Росії на Україну виключив можливість круїзів.
Консультація з приводу будь-яких запитань:
ПРОГУЛЯНКОВІ ТЕПЛОХОДИ
Паралельно розвивалися й інші компанії, які пропонували круїзи по Дніпру, тривалістю від 1 до 4-х годин (залежно від маршруту). На цих невеликих теплоходах не передбачені каюти, тому тривалі подорожі на них не планувалися.
ВОДНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
До 1990-х річка Дніпро повноцінно використовувалася як транспортна артерія України. Основні перевезення здійснювалися на «ракетах», які розвивали швидкість 60-65 км/год. Це був досить швидкий та комфортний вид транспорту, яким користувалися багато людей. У період "дешевого палива" здійснювалося досить багато пасажирських перевезень. З часом водний транспорт все почав ще більше конкурувати з наземним, а обсяги перевезень зменшуватись. В решті, під час складної економічної ситуації, яка склалась у 90-х роках, від транспортних перевезень по Дніпру довелося повністю відмовитись.
2009 року було запущено забутий для Києва вид громадського транспорту — так званий «річковий трамвай», для сполучення між правим та лівим берегами Києва. Звичайно ж, цей теплохід запустила компанія «Нібулон» та її власник Вадатурський Олексій Опанасович. Він привніс до судноплавства в Україні, загалом в економіку України, багато інновацій і намагався розвивати вантажотранспортні водні перевезення попри всі перепони.
Трамвай курсує тільки в теплу пору року.
ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Основу діяльності порту становлять вантажні перевезення.
Київський річковий порт використовувався переважно для перевезень зерна, солі, лісу, промислових товарів. Після спорудження Дніпровського каскаду ГЕС став доступним для великих суден та фактично перетворився на транзитний порт, через який йшли вантажі портів басейну Дніпра. Вантажі з великотоннажних суден перевантажувалися на флот, який обслуговував мілководну частину Дніпра та Десну, і навпаки.
На сьогоднішній день Київський річковий порт – це підприємство, яке має понад 1,5 тис. м вантажних причалів, оснащених сучасними вантажно-розвантажувальними засобами. Наявність залізничних колій, зручний під'їзд для габаритного автотранспорту є унікальними можливостями переробки вантажів, які прибувають водним, залізничним та автомобільним видами транспорту.
Також Київський річковий порт оснащений гідротехнічними спорудами, спеціальними пристроями для стоянки, обробки та навігаційного обслуговування флоту, береговим господарством, ремонтними майстернями та має у своїй структурі річковий вокзал, де відбувається річкові пасажирські та туристичні перевезення.
До складу Київського річкового порту входять два вантажні райони, що мають як відкриті, так і закриті складські площі з багатьма офісними приміщеннями. Для забезпечення ефективної роботи вантажних районів у порту є перевантажувальні механізми, фронтальні крани вантажопідйомністю до 20 тонн, плавучі крани – 5т, гідропескоповантажник, авто- та електронавантажувачі, а також інші механізми.
Київський річковий порт має в своєму розпорядженні також власний вантажний флот, до якого належать вантажний самохідний флот, буксирний флот, службово-допоміжний флот, а також несамохідний флот, для виконання різних видів робіт і обслуговування великих вантажопотоків по р. Дніпро.
Ми ж сподіваємось на швидке закінчення війни та відновлення не лише пароплавства в Україні, а й інших важливих сфер туризму.
Залиште свій коментар
Коментувати
Instagram
Facebook
YouTube
Telegram
Viber